співволодіти
СПІВВОЛОДІТИ, ію, ієш, недок., книжн. Володіти чим-небудь разом із кимсь.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | співволодію | співволодіємо |
2 особа | співволодієш | співволодієте |
3 особа | співволодіє | співволодіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | співволодітиму | співволодітимемо |
2 особа | співволодітимеш | співволодітимете |
3 особа | співволодітиме | співволодітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | співволодів | співволоділи |
Жіночий рід | співволоділа | |
Середній рід | співволоділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | співволодіймо | |
2 особа | співволодій | співволодійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | співволодіючи | |
Минулий час | співволодівши |