співвітчизниця
СПІВВІТЧИЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до співвітчизник. На п'єдесталі пошани після завершення чемпіонату стояли три наших співвітчизниці (Веч. Київ, 2.II 1971, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співвітчизниця | співвітчизниці |
Родовий | співвітчизниці | співвітчизниць |
Давальний | співвітчизниці | співвітчизницям |
Знахідний | співвітчизницю | співвітчизниць |
Орудний | співвітчизницею | співвітчизницями |
Місцевий | на/у співвітчизниці | на/у співвітчизницях |
Кличний | співвітчизнице | співвітчизниці |