співгромадянка
СПІВГРОМАДЯНКА, и, ж., книжн. Жін. до співгромадянин.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співгромадянка | співгромадянки |
Родовий | співгромадянки | співгромадянок |
Давальний | співгромадянці | співгромадянкам |
Знахідний | співгромадянку | співгромадянок |
Орудний | співгромадянкою | співгромадянками |
Місцевий | на/у співгромадянці | на/у співгромадянках |
Кличний | співгромадянко | співгромадянки |