співспадкоємець
СПІВСПАДКОЄМЕЦЬ, мця, ч., юр. Особа, що успадковує яке-небудь майно разом із кимсь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співспадкоємець | співспадкоємці |
Родовий | співспадкоємця | співспадкоємців |
Давальний | співспадкоємцеві, співспадкоємцю | співспадкоємцям |
Знахідний | співспадкоємця | співспадкоємців |
Орудний | співспадкоємцем | співспадкоємцями |
Місцевий | на/у співспадкоємці, співспадкоємцеві | на/у співспадкоємцях |
Кличний | співспадкоємцю | співспадкоємці |