спільноруський
СПІЛЬНОРУСЬКИЙ, а, е. Спільний для всієї Київської Русі; який мав значення для всієї Київської Русі, поширювався на всю Київську Русь. У своїх численних працях Ф. Є. Корш.. указував на існування єдиної в минулому спільноруської мови (Мовозн., XIII, 1955, 20); В XVI ст. уже були в повному розвитку.. найголовніші і найхарактерніші риси мови української народності. В лексичному складі цієї мови, поряд із словами спільноруськими, з'явилися нові (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спільноруський | спільноруська | спільноруське | спільноруські |
Родовий | спільноруського | спільноруської | спільноруського | спільноруських |
Давальний | спільноруському | спільноруській | спільноруському | спільноруським |
Знахідний | спільноруський, спільноруського | спільноруську | спільноруське | спільноруські, спільноруських |
Орудний | спільноруським | спільноруською | спільноруським | спільноруськими |
Місцевий | на/у спільноруському, спільноруськім | на/у спільноруській | на/у спільноруському, спільноруськім | на/у спільноруських |