спіткання
СПІТКАННЯ, я, с. Зустріч із ким-, чим-небудь. Він дивився в небо, на двійко птахів, які немовби віщували спіткання з таємничим Козаком Мамаєм (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 21); Вернувшись з замку після того пам'ятного спіткання з Сулятицьким, Дідушок зачинився у хаті з сином (Гжицький, Опришки, 1962, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спіткання | спіткання |
Родовий | спіткання | спіткань |
Давальний | спітканню | спітканням |
Знахідний | спіткання | спіткання |
Орудний | спітканням | спітканнями |
Місцевий | на/у спітканні | на/у спітканнях |
Кличний | спіткання | спіткання |