старостівський
СТАРОСТІВСЬКИЙ, а, е. Стос. до старости (у 1-3 знач.) і староства. Знав він і те, що бляха і оксамитові штани - це, як той дар божий, суджене йому, синові старостівського урядника (Ле, Хмельницький, І, 1957, 4); Окидає [староста] всіх тривожним поглядом, а рукою неспокійно обмацує на грудях свою старостівську бляху (Стельмах, І, 1962, 365).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | старостівський | старостівська | старостівське | старостівські |
Родовий | старостівського | старостівської | старостівського | старостівських |
Давальний | старостівському | старостівській | старостівському | старостівським |
Знахідний | старостівський, старостівського | старостівську | старостівське | старостівські, старостівських |
Орудний | старостівським | старостівською | старостівським | старостівськими |
Місцевий | на/у старостівському, старостівськім | на/у старостівській | на/у старостівському, старостівськім | на/у старостівських |