старощі
СТАРОЩІ, ів, мн. Те саме, що старість 1. [Панса (до Прісцілли ):] Що я для нього? Я не рідний батько, - йому то байдуже, що дід якийсь терпіти буде старощі самотні... (Л. Укр., II, 1951, 464); Вона боялася знайти там на лиці ці непрохані ознаки, вістуни старощів - зморшки на лиці! (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | старощі | |
Родовий | старощів | |
Давальний | старощам | |
Знахідний | старощі | |
Орудний | старощами | |
Місцевий | на/у старощах | |
Кличний | старощі |