старшинський
СТАРШИНСЬКИЙ1, а, е, іст. Прикм. до старшина. Чигирин-місто, де у січні 1653 року відбулася старшинська рада на чолі з Богданом Хмельницьким, яка вирішила добиватися возз'єднання України з Росією (Ком. Укр., 12, 1969, 51); Антін Андрійович добре знав цього вже немолодого полкового старшину, з яким йому доводилось не раз зустрічатися на старшинських сходках ще на Січі (Добр., Очак. розмир, 1965, 35); Покуштувавши ситого старшинського життя, ішов далі кобзар - від хутора до хутора (Тулуб, Людолови, І, 1957, 63).
СТАРШИНСЬКИЙ2, а, е. Прикм. до старшина. Старшинські справи, за наказом Антоновича, прийняв Хаєцький (Гончар, III, 1959, 307); Старшинські права; Старшинські обов'язки.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | старшинський | старшинська | старшинське | старшинські |
Родовий | старшинського | старшинської | старшинського | старшинських |
Давальний | старшинському | старшинській | старшинському | старшинським |
Знахідний | старшинський, старшинського | старшинську | старшинське | старшинські, старшинських |
Орудний | старшинським | старшинською | старшинським | старшинськими |
Місцевий | на/у старшинському, старшинськім | на/у старшинській | на/у старшинському, старшинськім | на/у старшинських |