старішати
СТАРІШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися старішим (див. старий 1). - Оці діти тілько життя нам збавляють: кожний рік, що вони більшають, то ми старішаємо, - думав далі з досадою Хведір (Григ., Вибр., 1959, 278); [Мічурін:] Те, що я вам сказав на драбині, останній мій гнів. Останні, так би мовити, крихти: старішаю й добрішаю з кожним днем! (Довж., І, 1958, 482).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | старішаю | старішаємо |
2 особа | старішаєш | старішаєте |
3 особа | старішає | старішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | старішатиму | старішатимемо |
2 особа | старішатимеш | старішатимете |
3 особа | старішатиме | старішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | старішав | старішали |
Жіночий рід | старішала | |
Середній рід | старішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | старішаймо | |
2 особа | старішай | старішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | старішаючи | |
Минулий час | старішавши |