стихар
СТИХАР, я, ч. Довгий, з широкими рукавами, звичайно парчевий, одяг дияконів і дяків, який надягають під час богослужіння. В собор пожертвувала [О. Браницька] великий срібний хрест на престол,.. дорогі парчеві ризи й стихар з надзвичайно дорогої парчі (Н.-Лев., VII, 1966, 275); Паламарем дражнили Марка за те, що він часом прислужував у олтарі [вівтарі], надіваючи мальований стихар (Вас., II, 1959, 313); На ньому був стихар з вишитими сріблом хрестами, і він тримав у руках кадильницю, прислуговуючи попові (Донч., III, 1956, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стихар | стихарі |
Родовий | стихаря | стихарів |
Давальний | стихареві, стихарю | стихарям |
Знахідний | стихар | стихарі |
Орудний | стихарем | стихарями |
Місцевий | на/у стихарі | на/у стихарях |
Кличний | стихарю | стихарі |