стишено
СТИШЕНО, присл . 1. Тихішим голосом; притишено. Лукія, нахилившись до капітана, стишено-інтимно пояснює йому, що то дочка Горпищенка-чабана (Гончар, Тронка, 1963, 140).
2. Не поспішаючи, поволі. Мимо лану бурякового стишено пішов [грузовик] (Гонч., Вибр., 1959, 219).
3. Не на повну силу; злегка. Болить стишено.
4. Заглушивши неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.; стримано, спокійно.