столярів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | столярів | столярева | столяреве | столяреві |
Родовий | столяревого | столяревої | столяревого | столяревих |
Давальний | столяревому | столяревій | столяревому | столяревим |
Знахідний | столярів, столяревого | столяреву | столяреве | столяреві, столяревих |
Орудний | столяревим | столяревою | столяревим | столяревими |
Місцевий | на/у столяревому, столяревім | на/у столяревій | на/у столяревому, столяревім | на/у столяревих |
столяр
СТОЛЯР, а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього. Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (Стор., І, 1957, 105); - Я вже столяру сам двері замовив, за свій завдаток, що в економії взяв (Стельмах, І, 1962, 419); Він.. столяр, і якщо ви поб'єте бича, то це вже вам ніхто такого не зробить, як Панько (Тют., Вир, 1964, 286).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | столяр | столяри |
Родовий | столяра | столярів |
Давальний | столярові, столяру | столярам |
Знахідний | столяра | столярів |
Орудний | столяром | столярами |
Місцевий | на/у столярі, столярові | на/у столярах |
Кличний | столяре | столяри |