столітній
СТОЛІТНІЙ, я, є. Те саме, що сторічний. З виду дід був древній, столітній, хоч ще кремезний (Мирний, І, 1954, 165); В юрті я сидів на килимі в гостях у столітнього акина у Джамбула (Тич., І, 1946, 315); Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу (Шевч., І, 1963, 139); Присів на теплій скибі ворон-крук, Чорніш чорнозему його столітні крила (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 67); Хома не втрачав надії знайти отак коли-небудь закопану бочку добрячого столітнього вина (Гончар, III, 1959, 128); Над самим шосе зеленіють товсті столітні граби та буки (Н.-Лев., II, 1956, 415); Серед чагарів стояли столітні вузлуваті дуби (Цюпа, Добротворець, 1971, 181); Столітній ліс глибоким шумом Наді мною угорі шумить (Дор., Серед степу.., 1952, 103); Щасливий край, де молодості й сили Столітні спомини не пригнітили (Рильський, II, 1956, 94); - Ану тихо мені! - владно остерегла його Марія.. - Безглузді ревнощі столітньої давнини (Вол., Місячне срібло, 1961, 131); Столітній ювілей Л. М. Толстого викликав.. урядову постанову про видання 90-томної збірки його творів (Рад. літ-во, 3, 1957, 35).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | столітній | столітня | столітнє | столітні |
Родовий | столітнього | столітньої | столітнього | столітніх |
Давальний | столітньому | столітній | столітньому | столітнім |
Знахідний | столітній, столітнього | столітню | столітнє | столітні, столітніх |
Орудний | столітнім | столітньою | столітнім | столітніми |
Місцевий | на/у столітньому, столітнім | на/у столітній | на/у столітньому, столітнім | на/у столітніх |