СТОЇЧНО. Присл. до стоїчний 2. Тягар своїх домашніх обов'язків Катя витримувала стоїчно (Гур., Життя.., 1954, 155); Василь.. стоїчно висиджував на всіх лекціях, усе конспектував (Загреб., Спека, 1961, 24); Брянський теж потерпає без курива, але стоїчно зносить свої муки (Гончар, І, 1954, 23).