страмовище
СТРАМОВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що сором 2-4. - Ми ось разом підемо, - сказала Христя, узявши його [хлопчика] на руки, і посунулася за стіл. - У-у, страмовище, отакий бецман на руках гніздиться! - сказала з серцем Горпина (Мирний, III, 1954, 324); [Катря:] О сестрички, матіночки, куди ж ми оце забрели? Тут так страшно. [Текля:] Тю, навісна! Чи не страмовище! Та осьдечки ж слобода (Кроп., І, 1958, 379).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | страмовище | страмовища |
Родовий | страмовища | страмовищ |
Давальний | страмовищу | страмовищам |
Знахідний | страмовище | страмовища |
Орудний | страмовищем | страмовищами |
Місцевий | на/у страмовищі | на/у страмовищах |
Кличний | страмовище | страмовища |