страхітний
СТРАХІТНИЙ, а, е. Те саме, що страхітливий. Дрімають коров'яки, кинувши далеко безладні, страхітні у полі тіні (Вас., II, 1959, 21); Заблудовського схопили й поволокли, не давши навіть опам'ятатися від такої страхітної новини (Ле, Україна, 1940, 389); Після тихого життя в лісі він опинився раптом серед розбурханого людського моря з його страхітними несподіванками (Гжицький, У світ.., 1960, 115); Його тривога росла з наближенням години, коли треба було йти до земляка. Ніби наставала страхітна година уявлюваної кари (Коцюба, Нові береги, 1959, 93).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | страхітний | страхітна | страхітне | страхітні |
Родовий | страхітного | страхітної | страхітного | страхітних |
Давальний | страхітному | страхітній | страхітному | страхітним |
Знахідний | страхітний, страхітного | страхітну | страхітне | страхітні, страхітних |
Орудний | страхітним | страхітною | страхітним | страхітними |
Місцевий | на/у страхітному, страхітнім | на/у страхітній | на/у страхітному, страхітнім | на/у страхітних |