страшитися
СТРАШИТИСЯ, шуся, шишся, недок . 1. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь, боятися когось, чогось; лякатися. Вона була вже матір'ю, чула, що щось коїться з нею, щось б'ється під її серцем... Боялась вона того, страшилася (Мирний, І, 1954, 63); Вона боялась, що п'яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (Шиян, Баланда, 1957, 49); // Полохатися. Чому від мене так ти утікаєш, Хлоє, Мов сарна молода, що в горах, боязка, Страшиться вітерця і тиші лісової І матері шука? (Зеров, Вибр., 1966, 270); * У порівн. Пліт несло швидко, але рівно, він лише ледь відчутно тремтів, наче страшився таємничої глибини і могутності супротивної течії (Голов., Тополя.., 1965, 258).
2. Відчувати занепокоєння, неспокій; побоюватися чогось. [Наталка:] Починаймо веселиться. Час нам сльози осушити; Доки лиха нам страшиться, Не до смерті ж в горі жити (Котл., II, 1953, 42); - Решта дороги - з гори, і коней тут ледве тримаєш. Навіть безсмертна Тетіда, мене дожидаючи в морі, Часом страшиться, щоб я стрімголов не упав до безодень (Зеров, Вибр., 1966, 313).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | страшуся | страшимося |
2 особа | страшишся | страшитеся |
3 особа | страшиться | страшаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | страшитимуся | страшитимемося |
2 особа | страшитимешся | страшитиметеся |
3 особа | страшитиметься | страшитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | страшився | страшилися |
Жіночий рід | страшилася | |
Середній рід | страшилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | страшімося | |
2 особа | страшись | страшіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | страшачись | |
Минулий час | страшившись |