стругання
СТРУГАННЯ, я, с. Дія за знач. стругати. В хаті стояв верстат для стругання дерева (Н.-Лев., II, 1956, 392); Пахло обструганою сосною, чути було тілько одноманітний стук та ширк од забивання гвіздків та од стругання рубанком (Григ., Вибр., 1959, 328); Важку ручну працю - пневматичне рубання - майже цілком замінено газокисневим струганням (Наука.., 2, 1957, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стругання | стругання |
Родовий | стругання | стругань |
Давальний | струганню | струганням |
Знахідний | стругання | стругання |
Орудний | струганням | струганнями |
Місцевий | на/у струганні | на/у струганнях |
Кличний | стругання | стругання |