струнка
СТРУНКА, и, ж . 1. Зменш.-пестл. до струна 1, 2. Бойові оркестри грали... Скільки струн в душі і струнок! (Нагн., Вибр., 1950, 26); Борис, який взагалі схилявся перед артистичним зухвальством свого друга в його поводженні з технікою і завжди знаходив у Валентина якусь «струнку», на цей раз вигукнув, що це «просто геніально» (Гончар, IV, 1960, 82); Віктор мовчав: «Картопля, город. Звідки у неї така хазяйська струнка?» (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 644); * У порівн. Бачу й тую слободу: онде під горою Вулиця послалася стрункою прямою (Щог., Поезії, 1958, 151).
@ Болюча (слаба, слабка) струнка чия, кого, для кого - те саме, що Болюча (слаба, слабка) струна (див. струна). Ядзя помітила, що її терпкі слова зробили матері прикрість, і повела вже далі бесіду лагіднішим тоном, котра, однак, якраз і відкрила іншу болючу струнку її почуттів (Кобр., Вибр., 1954, 106); Витягатися (витягуватися, витягтися, витягнутися, повитягатися) в струнку див. витягатися, повитягатися; Заграти на чутливих (слабких) струнках чиїх, яких - знаючи чиїсь уразливі місця, використати їх з певною метою; Зачіпати (зачепити, торкати, торкнути) струнку душі (серця, в серці) - те саме, що Зачіпати (зачепити) струни душі (серця) (див. зачіпати). - Виджу, що своїми словами торкнув я сантиментальну струнку в твоїм серці (Фр., VII, 1951, 391); Ходити [як (мов, немов і т. ін. )] по струнці: а) бути слухняним, виконувати все чітко та безвідмовно. Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Тют., Вир, 1964, 7); б) ходити прямо, витягнувшись (про людину). Раз іде собі [Івашко] по дорозі і мізкує: - Яку б то мені знайти дівчину?! От якби таку:.. плече широке, груди високі.., щоб ходила як по струнці, високо піднявши головоньку!.. (Стор., І, 1957, 136).
2. діал. Відгороджене місце в кошарі, хліві для доїння овець. Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик.. Тільки і спочинку було, що під дашком у струнці під час доїння (Коцюб., II, 1955, 323).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | струнка | струнки |
Родовий | струнки | струнок |
Давальний | струнці | стрункам |
Знахідний | струнку | струнки |
Орудний | стрункою | струнками |
Місцевий | на/у струнці | на/у струнках |
Кличний | струнко | струнки |
стрункий
СТРУНКИЙ, а, е. 1. Гарно і пропорційно складений; ставний. Його струнка фігура.., здоровий засмалений морським вітром вид.. прегарно одбивались на тлі блакитного моря (Коцюб., І, 1955, 390); Хлопець має мамину струнку фігуру. Мамину поставу голови (Вільде, На порозі, 1955, 205); Струнка постать, затягнута в темно-синю оксамитову сукню, була, як різьблена (Головко, II, 1957, 451); // Який має гарну, пропорційно складену фігуру. Висока та струнка молодиця вибігла їх провести (Мирний, III, 1954, 71); Петро, стрункий, широкоплечий, з русявим чубом і синіми очима, стояв серед хати (Панч, В дорозі, 1959, 135); // Який має правильне, пропорційне співвідношення частин, відзначається витонченістю ліній (про предмети, рослини і т. ін.). Руками таких, як ти, радянських людей підносяться до небес ці стрункі, залиті сяйвом хмарочоси (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 93); На пагорбах росли стрункі смереки й кипариси (Смолич, І, 1958, 56); Не можу годинами не милуватися тим, як-то вправно й спритно гончар перетворює звичайний шматок глини на стрункий глечик чи бокастий горщик (Нар. тв. та етн., 4, 1968, 49).
2. Рівно, правильно розташований (ряд, шеренга і т. ін.). - Церемоніальним маршем!.. - пролунала команда. Стрункими рядами рушили богунці повз любимого командира (Довж., І, 1958, 150); Стоять комсомольці У лавах струнких (Мур., Широка дорога, 1950, 36); Метрів через 300 перед нами з'явилися стрункі ряди яблунь (Наука.., 11, 1958, 42).
3. У якому є внутрішня закономірність; правильно та логічно побудований; чіткий, послідовний. Узагальнюючи величезний досвід революційного руху, Ленін у працях «Що робити?», «Крок вперед, два кроки назад» та інших розробив струнке вчення про пролетарську партію нового типу (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 9); Радянська історична наука створила струнку марксистсько-ленінську концепцію історичного процесу (Ком. Укр., 1, 1964, 46); Оповідання вийшло компактне, сюжет стрункий, динамічний (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 137); // Який звучить злагоджено, гармонійно (про музику, співи). Над оболонню тихої води, Над заходом, в промінні вечоровім, Снувалася мелодія струнка (Мал., Листи.., 1961, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стрункий | струнка | струнке | стрункі |
Родовий | стрункого | стрункої | стрункого | струнких |
Давальний | стрункому | стрункій | стрункому | струнким |
Знахідний | стрункий, стрункого | струнку | струнке | стрункі, струнких |
Орудний | струнким | стрункою | струнким | стрункими |
Місцевий | на/у стрункому, стрункім | на/у стрункій | на/у стрункому, стрункім | на/у струнких |