стрясонути
СТРЯСОНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до стряснути. Грубе шарпання, оце, що він так розлючено стрясонув її, подіяло на Світлану дивовижно. Сили її мовби одразу вернулись (Гончар, II, 1959, 99); Дріб'язковий з теоретичного боку конфлікт.. мобілізував Захара, міцно стрясонув (Ле, Право.., 1957, 293).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стрясону | стрясонемо |
2 особа | стрясонеш | стрясонете |
3 особа | стрясоне | стрясонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стрясонув | стрясонули |
Жіночий рід | стрясонула | |
Середній рід | стрясонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стрясонімо | |
2 особа | стрясони | стрясоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | стрясонувши |