стібати
СТІБАТИ, аю, аєш, недок., перех. Прошивати наскрізь, поклавши між підкладкою й верхом шар вати, ватину і т. ін. Стібати ковдру; // рідко. Прокладати стібки; шити. Сіла [Оксана] край віконця і давай би то шити.. Не схватиться.., що узлика нема, та й не догадається, стібаючи, бо знай у віконце погляда (Кв.-Осн., II, 1956, 438).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стібаю | стібаємо |
2 особа | стібаєш | стібаєте |
3 особа | стібає | стібають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стібатиму | стібатимемо |
2 особа | стібатимеш | стібатимете |
3 особа | стібатиме | стібатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стібав | стібали |
Жіночий рід | стібала | |
Середній рід | стібало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стібаймо | |
2 особа | стібай | стібайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стібаючи | |
Минулий час | стібавши |