сублімувати
СУБЛІМУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., спец. 1. перех. Проводити сублімацію. Сублімувати йод.
2. неперех. Зазнавати сублімації. * Образно. Було відчуття, що він [Микола] сублімує: з твердого стану відразу переходить у газоподібний, вибухає всім тілом від болю, розсіюється в просторі (Загреб., Шепіт, 1966, 166).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сублімую | сублімуємо |
2 особа | сублімуєш | сублімуєте |
3 особа | сублімує | сублімують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сублімуватиму | сублімуватимемо |
2 особа | сублімуватимеш | сублімуватимете |
3 особа | сублімуватиме | сублімуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сублімував | сублімували |
Жіночий рід | сублімувала | |
Середній рід | сублімувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сублімуймо | |
2 особа | сублімуй | сублімуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сублімуючи | |
Минулий час | сублімувавши |