субстантивація
СУБСТАНТИВАЦІЯ, ї, ж., лінгв. Перехід слів якої-небудь граматичної категорії в іменники. Початком субстантивації прикметника звичайно є опускання означуваного іменника (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 232).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | субстантивація | субстантивації |
Родовий | субстантивації | субстантивацій |
Давальний | субстантивації | субстантиваціям |
Знахідний | субстантивацію | субстантивації |
Орудний | субстантивацією | субстантиваціями |
Місцевий | на/у субстантивації | на/у субстантиваціях |
Кличний | субстантиваціє | субстантивації |