субстантивований
СУБСТАНТИВОВАНИЙ, а, е, лінгв. Який зазнав субстантивації. Субстантивовані прикметники зберігають прикметникову систему відмінювання (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 429).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | субстантивований | субстантивована | субстантивоване | субстантивовані |
Родовий | субстантивованого | субстантивованої | субстантивованого | субстантивованих |
Давальний | субстантивованому | субстантивованій | субстантивованому | субстантивованим |
Знахідний | субстантивований, субстантивованого | субстантивовану | субстантивоване | субстантивовані, субстантивованих |
Орудний | субстантивованим | субстантивованою | субстантивованим | субстантивованими |
Місцевий | на/у субстантивованому, субстантивованім | на/у субстантивованій | на/у субстантивованому, субстантивованім | на/у субстантивованих |