суворовець
СУВОРОВЕЦЬ, вця, ч. Вихованець суворовського військового училища. Суворовці докладають багато зусиль, щоб бути гідними майбутнього звання офіцера (Веч. Київ, 24.VІ 1968, 2); Суворовець знає - трудящі народи Не мріють про нові бої і походи, І тому ретельно вивчає науки Про те, як спиняти загарбницькі руки (Воронько, Три покоління, 1950, 125).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суворовець | суворовці |
Родовий | суворовця | суворовців |
Давальний | суворовцеві, суворовцю | суворовцям |
Знахідний | суворовця | суворовців |
Орудний | суворовцем | суворовцями |
Місцевий | на/у суворовці, суворовцеві | на/у суворовцях |
Кличний | суворовцю | суворовці |