суспілити
СУСПІЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., рідко. Те саме, що усуспільнювати. - Громадяни! На спільне обійстя в колишній фільварок Юзя Крапивницького приводьте суспілити своїх коней! (Чорн., Потік.., 1956, 70); Він стояв на дверях парового млина і вітійствував перед словаками, голосно радячи їм «суспілити підприємство для народу» (Гончар, III, 1959, 322).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | суспілю | суспілимо |
2 особа | суспілиш | суспілите |
3 особа | суспілить | суспілять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | суспілитиму | суспілитимемо |
2 особа | суспілитимеш | суспілитимете |
3 особа | суспілитиме | суспілитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | суспілив | суспілили |
Жіночий рід | суспілила | |
Середній рід | суспілило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | суспілімо | |
2 особа | суспіли | суспіліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | суспілячи | |
Минулий час | суспіливши |