сухолюбний
СУХОЛЮБНИЙ, а, е. 1. Який росте в посушливих районах (про рослини). Природа піщаної пустині бідна, а все ж на пісках трапляються дрібні сухолюбні рослини (Фіз. геогр.., 6, 1957, 89); По схилах до балок і річок [у Приазов'ї] нерідко грунтового шару немає, а на поверхню виходять білуваті відклади - так звані сарматські вапняки, на яких ростуть різні сухолюбні рослини (По заповідних місцях.., 1960, 14).
2. Пристосований до життя і розвитку в посушливій місцевості (про комах). Є сухолюбні комахи, які живуть при дуже низькій вологості (Захист рослин.., 1952, 49).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сухолюбний | сухолюбна | сухолюбне | сухолюбні |
Родовий | сухолюбного | сухолюбної | сухолюбного | сухолюбних |
Давальний | сухолюбному | сухолюбній | сухолюбному | сухолюбним |
Знахідний | сухолюбний, сухолюбного | сухолюбну | сухолюбне | сухолюбні, сухолюбних |
Орудний | сухолюбним | сухолюбною | сухолюбним | сухолюбними |
Місцевий | на/у сухолюбному, сухолюбнім | на/у сухолюбній | на/у сухолюбному, сухолюбнім | на/у сухолюбних |