схилком
схилок
СХИЛОК, лку, ч., рідко. Те саме, що схил. Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Вовчок, VI, 1956, 310).
@ На схилку літ (днів і т. ін. ) - те саме, що На схилі літ (віку, життя) (див. схил). Згорьований, збідований, він [Т. Шевченко] на схилку літ ділився з майбутніми шанувальниками: «40 літ праці не принесло мені ані грошей, ані слави...» (Вітч., 1, 1970, 214); [Ярослав:] Так, беремо ми в юності супругу, Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (Коч., ІІІ, 1956, 90); Сонце на схилку - сонце на заході. [Зет:] Вже хутко вечір. Сонце вже на схилку (Л. Укр., І, 1951, 450); Сонце було вже на схилку, коли до села прикушпелила [прийшла] пішки із Хорішок караульна рота (Гончар, II, 1959, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | схилок | схилки |
Родовий | схилку | схилків |
Давальний | схилкові, схилку | схилкам |
Знахідний | схилок | схилки |
Орудний | схилком | схилками |
Місцевий | на/у схилку | на/у схилках |
Кличний | схилку | схилки |