схований
СХОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сховати. Вона мала властивість усе обнюхувати.. Так вона винюхала карафку білого вина, сховану Йоном за припічком (Коцюб., І, 1955, 281); Кожного ранку любив [Василько] лазити під піч, де в його було сховане в куточку з деяких цяцьок ціле хазяйство (Вас., І, 1959, 206); Сховані в лісовій гущавині галичани побачили перших вершників (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 122); Від дубової кладки, схованої поміж густими вербами, пружинами розпускаються водяні кола (Тют.. Вир, 1964, 127); // у знач. прикм. Гетьман звелів піймати кількох чоловіків, одшмагати батогами й послати скликати людей, витягати сховані човни (Ю. Янов., II, 1954, 123); Вода спаде, повитикається сховане каміння (Хотк., II, 1966, 394); - Не можна йому довго, - діловито, проте з схованим легеньким смутком казала жінка (Вас., І, 1959, 321); // сховано, безос. присудк. сл. Кожний такий хрестик [на карті] показував місце, де сховано забутий скарб (Донч., II, 1956, 19); От ялини, що стоять на варті Священних урн, де сховано останки Синів народу, вірних до кінця! (Рильський, І, 1956, 326).
2. у знач. прикм. Закритий, невидимий; прихований. Шляхом тривалого й терплячого розвідування він з'ясував, що на території табору проходила схована каналізаційна труба (Ю. Янов., II, 1954, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | схований | схована | сховане | сховані |
Родовий | схованого | схованої | схованого | схованих |
Давальний | схованому | схованій | схованому | схованим |
Знахідний | схований, схованого | сховану | сховане | сховані, схованих |
Орудний | схованим | схованою | схованим | схованими |
Місцевий | на/у схованому, схованім | на/у схованій | на/у схованому, схованім | на/у схованих |