схоластика
СХОЛАСТИКА, и, ж . 1. Панівний напрям у середньовічній ідеалістичній філософії, представники якого за допомогою філософських положень намагалися обгрунтувати богослов'я. Теорія Коперника стала тим фундаментом, на якому в ту епоху розгорнулася жорстока боротьба передових людей проти схоластики. (Наука.., 1, 1960, 63); Академія зосталася дуже позаду од свого часу: в ній панувала схоластика (Н.-Лев., І, 1956, 343).
2. перен. Формальні знання, відірвані від життя й практики; мертва, суха наука. Марксистсько-ленінські теоретичні положення відіграють величезну роль у формуванні світогляду митця, але якщо вони органічно не осмислені ним, то перетворюються у мертву схоластику, догматизм (Мист., 5, 1957, 3); - Фізика в наш час все.. Це не математична схоластика з мертвими формулами (Рибак, Час.., 1960, 145); Наука, відірвана від практики, звичайно перетворюється у схоластику, а це створює умови для проникнення в неї ідеалізму і механіцизму (Наука.., 12, 1963, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | схоластика | схоластики |
Родовий | схоластики | схоластик |
Давальний | схоластиці | схоластикам |
Знахідний | схоластику | схоластики |
Орудний | схоластикою | схоластиками |
Місцевий | на/у схоластиці | на/у схоластиках |
Кличний | схоластико | схоластики |
схоластик
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | схоластик | схоластики |
Родовий | схоластика | схоластиків |
Давальний | схоластикові, схоластику | схоластикам |
Знахідний | схоластика | схоластиків |
Орудний | схоластиком | схоластиками |
Місцевий | на/у схоластику, схоластикові | на/у схоластиках |
Кличний | схоластику | схоластики |