схрон
СХРОН, у, ч., розм. Те саме, що схов 2, 3. Як раптово, як страшно перевернулося догори дном її життя! Вже три тижні сиділа жінка в лісі, в схроні (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 277); [Намісниця:] Надійний схрон є в хаті лісника (Забашта, Пісня.., 1961, 130); - Виходь! Здавайся! - гукав у схрон Яремчук. З ями ніхто не відповідав (Цюпа, Назустріч.., 1958, 419).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | схрон | схрони |
Родовий | схрону | схронів |
Давальний | схронові, схрону | схронам |
Знахідний | схрон | схрони |
Орудний | схроном | схронами |
Місцевий | на/у схроні | на/у схронах |
Кличний | схроне | схрони |