сцієнтизм
СЦІЄНТИЗМ, -у, ч. 1. Тенденція до витлумачення філософського й соціологічного знання в світлі принципів і методів, властивих природничим наукам. 2. Абсолютизація ролі науки, наукових знань як головного чинника прогресу в історії і засобу вирішення суспільних, соціальних програм. // Світоглядна позиція, в основі якої лежить уявлення про наукове знання як про найвищу культурну цінність та абсолютизація ролі науки в системі культури.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сцієнтизм | сцієнтизми |
Родовий | сцієнтизму | сцієнтизмів |
Давальний | сцієнтизмові, сцієнтизму | сцієнтизмам |
Знахідний | сцієнтизм | сцієнтизми |
Орудний | сцієнтизмом | сцієнтизмами |
Місцевий | на/у сцієнтизмі | на/у сцієнтизмах |
Кличний | сцієнтизме | сцієнтизми |