сідельник
СІДЕЛЬНИК, а, ч. Майстер, що виготовляє сідла. Сідельники.. оздоблювали сідла золотими й срібними цвяхами (Скл., Святослав, 1959, 311).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сідельник | сідельники |
Родовий | сідельника | сідельників |
Давальний | сідельникові, сідельнику | сідельникам |
Знахідний | сідельника | сідельників |
Орудний | сідельником | сідельниками |
Місцевий | на/у сідельнику, сідельникові | на/у сідельниках |
Кличний | сідельнику | сідельники |