сіни
СІНИ, ней, мн. Нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з'єднує жиле приміщення з ганком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини. Ми ввійшли в сіни. По один бік сіней були одчинені двері в чималеньку пекарню, по другий бік - була невеличка світлиця (Н.-Лев., VII, 1966, 266); Через сіни, у своїй хаті коло розчиненого вікна сидить Василь (Мирний, IV, 1955, 152); В сінях зачувся гомін, в хату увійшов Сергій і ще хтось у довгому чорному пальті (Тют., Вир, 1964, 162).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сіни | |
Родовий | сіней | |
Давальний | сіням | |
Знахідний | сіни | |
Орудний | сіньми | |
Місцевий | на/у сінях | |
Кличний | сіни |
§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини (п. 1, а): сіни, сіней, сіням, сіньми
§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини (п. 2, а): сіни, сіней, сіням, сіньми
§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини (п. 3, а): сіни, сіней, сіням, сіньми
§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини (п. 5, в): сіни, сіней, сіням, сіньми