темляк
ТЕМЛЯК, а, ч. Петля з китицею на ручці холодної зброї, в яку засовують руку під час користування зброєю. Кілька уланів повернуло назад, щоб тікати. Цок! цок! цок! - узявши на темляк винятую шаблю, із нагана вистрілив навздогін по них кучерявий Оксен (Тич., І, 1957, 262); Сівши на коня, Набутидзе взяв у руки чорний темляк від шаблі (Панч, І, 1956, 100).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | темляк | темляки |
Родовий | темляка | темляків |
Давальний | темлякові, темляку | темлякам |
Знахідний | темляк | темляки |
Орудний | темляком | темляками |
Місцевий | на/у темляку | на/у темляках |
Кличний | темляку | темляки |