темнішати
ТЕМНІШАТИ, ає, недок . 1. Ставати темнішим. Рівнина поволі темнішала, укриваючись присмерком (Кочура, Зол. грамота, 1960, 108); Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає (Головко, II, 1957, 15); Володимир іронічно посміхається, потім очі його темнішають, до нього повертається гнів (Довж., І, 1958, 125).
2. безос. Вечоріти, сутеніти. Темнішає. Степи й лиман криються фіолетовою імлою (Н.-Лев., III, 1956, 306); Надворі темнішає й темнішає. Знов здіймається щось таке, наче завірюха (Крим., Вибр., 1965, 393).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | темнішаю | темнішаємо |
2 особа | темнішаєш | темнішаєте |
3 особа | темнішає | темнішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | темнішатиму | темнішатимемо |
2 особа | темнішатимеш | темнішатимете |
3 особа | темнішатиме | темнішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | темнішав | темнішали |
Жіночий рід | темнішала | |
Середній рід | темнішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | темнішаймо | |
2 особа | темнішай | темнішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | темнішаючи | |
Минулий час | темнішавши |