теркітливий
ТЕРКІТЛИВИЙ і ТЕРКОТЛИВИЙ, а, е. 1. Який багато, безупинно теркоче. Теркотлива пташка.
2. Який нагадує теркотіння. Сусідки та своячки частенько навідувалися до Василя,.. непокоячи його своїм теркітливим гамором та часом що-де-що заладжуючи [залагоджуючи] та попрятуючи у хаті (Фр., І, 1955, 141).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | теркітливий | теркітлива | теркітливе | теркітливі |
Родовий | теркітливого | теркітливої | теркітливого | теркітливих |
Давальний | теркітливому | теркітливій | теркітливому | теркітливим |
Знахідний | теркітливий, теркітливого | теркітливу | теркітливе | теркітливі, теркітливих |
Орудний | теркітливим | теркітливою | теркітливим | теркітливими |
Місцевий | на/у теркітливому, теркітливім | на/у теркітливій | на/у теркітливому, теркітливім | на/у теркітливих |