томище
ТОМИЩЕ, а, ч. Збільш. до том. Послідня іскра інтересу до світа згасла: світ не міг йому дати вже нічого нового; все, що він міг йому дати, замикалося в тім грубезнім.. томищі, на котрого хребті золотими буквами витиснений був його титул (Фр., III, 1950, 443); Від однієї бабусі, якщо її добре розпитати, можна записати томище пісень, томище казок (Літ. Укр., 11.IV 1967, 2); Одні залюблені в старі листи. Ті - в музику, а ті - в руді томища (Б. Ол., Рух, 1973, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | томище | томища |
Родовий | томища | томищ |
Давальний | томищеві, томищу | томищам |
Знахідний | томище | томища |
Орудний | томищем | томищами |
Місцевий | на/у томищі, томищу, томищеві | на/у томищах |
Кличний | томищу | томища |