торс
ТОРС, а, ч. Тулуб людини. А на тому фоні майне чудовий дівочий торс, пишне лице з огнястими очима (Н.-Лев., III, 1956, 311); Од білого підрясника, що загортав сливе жіночий торс.., віяло таким спокоєм, що Раїса не могла пустити його так швидко од себе (Коцюб., І, 1955, 317); Орлюк стояв.. з забинтованим голим торсом (Довж., Зач. Десна, 1957, 292); // Скульптурне зображення тулуба людини. Коли дверцята відчинялись, криваві бліки [відблиски] освітлювали на мить бронзовий могутній торс Жака (Донч., VI, 1957, 479).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торс | торси |
Родовий | торса | торсів |
Давальний | торсові, торсу | торсам |
Знахідний | торс | торси |
Орудний | торсом | торсами |
Місцевий | на/у торсі | на/у торсах |
Кличний | торсе | торси |