трипільний
ТРИПІЛЬНИЙ, а, е. Який грунтується на трипіллі (див. трипілля1); пов'язаний з трипіллям. В епоху Київської Русі існували рівні системи землеробства - вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозміною (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 403).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трипільний | трипільна | трипільне | трипільні |
Родовий | трипільного | трипільної | трипільного | трипільних |
Давальний | трипільному | трипільній | трипільному | трипільним |
Знахідний | трипільний, трипільного | трипільну | трипільне | трипільні, трипільних |
Орудний | трипільним | трипільною | трипільним | трипільними |
Місцевий | на/у трипільному, трипільнім | на/у трипільній | на/у трипільному, трипільнім | на/у трипільних |