туніка
ТУНІКА1, и, ж. Одяг стародавніх римлян, вид сорочки з короткими рукавами або без рукавів. Одчиняються двері, і сторожа вводить скованого Руфіна, в самій туніці, без тоги (Л. Укр., II, 1951, 434); // Про верхній одяг вільного крою. Отроки і Свічкогас приносять Ярославові кольчугу, шолом, щит. Він знімає корзно, верхню туніку і починає одягатись з допомогою отроків і Свічкогаса, який між іншим бинтує князю праву ногу (Коч., П'єси, 1951, 99).
ТУНІКА2, и, ж . 1. зоол. Складка шкіри у деяких безхребетних тварин, яка оперізує тіло.
2. бот. Зовнішній шар конусоподібної верхівки рослини, який складається з утворювальної тканини.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | туніка | туніки |
Родовий | туніки | тунік |
Давальний | туніці | тунікам |
Знахідний | туніку | туніки |
Орудний | тунікою | туніками |
Місцевий | на/у туніці | на/у туніках |
Кличний | туніко | туніки |