тупнути
ТУПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до тупати. Гнат.. тупнув ногами об підлогу, оббиваючи грязюку (Тют., Вир, 1964, 33); Іван тупнув на місці, виставив ногу, струснув усім тілом і поплив в легкім гуцульськім танці (Коцюб., II, 1955, 348); Баба раптом розгнівалася й тупнула на діда ногою (Ю. Янов., І, 1954, 110).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тупну | тупнемо |
2 особа | тупнеш | тупнете |
3 особа | тупне | тупнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тупнув | тупнули |
Жіночий рід | тупнула | |
Середній рід | тупнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тупнімо | |
2 особа | тупни | тупніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | тупнувши |