туподумність
ТУПОДУМНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. туподумний. Особливо намагався підкреслити свою тямучість, а його [Канушевича] туподумність Бухкало (Коцюба, Нові береги, 1959, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | туподумність | туподумності |
Родовий | туподумності, туподумности | туподумностей |
Давальний | туподумності | туподумностям |
Знахідний | туподумність | туподумності |
Орудний | туподумністю | туподумностями |
Місцевий | на/у туподумності | на/у туподумностях |
Кличний | туподумносте | туподумності |