ублаготворяти
УБЛАГОТВОРЯТИ (ВБЛАГОТВОРЯТИ), яю, яєш, недок., УБЛАГОТВОРИТИ (ВБЛАГОТВОРИТИ), рю, риш, док., перех., заст., розм. Повністю задовольняти чиїсь вимоги, примхи, бажання, робити цілком задоволеним кого-небудь, робити приємність комусь. - Ну, й за одруби, звісно, стояли [селяни], за чорний переділ. Ну, взяти ж і те - усіх же не вблаготвориш (Головко, II, 1957, 32); Хіба Яремченко не має більше діла, як Григорівну ублаготворяти (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 148).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ублаготворяю | ублаготворяємо |
2 особа | ублаготворяєш | ублаготворяєте |
3 особа | ублаготворяє | ублаготворяють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ублаготворятиму | ублаготворятимемо |
2 особа | ублаготворятимеш | ублаготворятимете |
3 особа | ублаготворятиме | ублаготворятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ублаготворяв | ублаготворяли |
Жіночий рід | ублаготворяла | |
Середній рід | ублаготворяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ублаготворяймо | |
2 особа | ублаготворяй | ублаготворяйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ублаготворяючи | |
Минулий час | ублаготворявши |