убожіти
УБОЖІТИ (ВБОЖІТИ), ію, ієш, док. Ставати убогим. Згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти - продав корівчину, а я пішов учитися... (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 117); Іду. А думка непокоїть, тривожить: «Чого меншає води в криницях, чого мілкішають ріки й убожіють рибою?..» (М. Ол., Чуєш.., 1959, 57); В міру розвитку капіталізму становище робітників ставало дедалі гіршим. Все більше й більше убожіли маси робітничого класу (Нова іст., 1956, 109).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убожію | убожіємо |
2 особа | убожієш | убожієте |
3 особа | убожіє | убожіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | убожів | убожіли |
Жіночий рід | убожіла | |
Середній рід | убожіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убожіймо | |
2 особа | убожій | убожійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | убожівши |