упарювати
УПАРЮВАТИ (ВПАРЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПАРИТИ (ВПАРИТИ), рю, риш, док., перех . 1. Піддавати дії пари, окропу з метою розм'якшення, доведення до готовності (перев. страву); // Зменшувати кількість, об'єм чого-небудь, випаровуючи рідину.
2. розм. Доводити до потіння тяжкою роботою, надмірним напруженням і т. ін.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упарюю | упарюємо |
2 особа | упарюєш | упарюєте |
3 особа | упарює | упарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упарюватиму | упарюватимемо |
2 особа | упарюватимеш | упарюватимете |
3 особа | упарюватиме | упарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | упарював | упарювали |
Жіночий рід | упарювала | |
Середній рід | упарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упарюймо | |
2 особа | упарюй | упарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | упарюючи | |
Минулий час | упарювавши |