устидатися
УСТИДАТИСЯ (ВСТИДАТИСЯ), аюся, аєшся, недок. і док., без додатка, чого і рідко чим, розм. Те саме, що соромитися. Чим мудрий встидається, тим дурний величається (Номис, 1864, № 6177); - Встидайся, фе! Такий великий виріс, А плакать хоче! (Фр., X, 1954, 50); Максим не знав, де подітися, що з собою робити в такім клопоті. Він встидався, як дівчина (Стеф., І, 1949, 164); Дах в опереті.. був такого дешевого синього кольору, що його встидався б і завклубом (Ю. Янов., І, 1958, 93).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устидаюся | устидаємося |
2 особа | устидаєшся | устидаєтеся |
3 особа | устидається | устидаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устидатимуся | устидатимемося |
2 особа | устидатимешся | устидатиметеся |
3 особа | устидатиметься | устидатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | устидався | устидалися |
Жіночий рід | устидалася | |
Середній рід | устидалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устидаймося | |
2 особа | устидайся | устидайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | устидаючись | |
Минулий час | устидавшись |