утік
УТІК1, УТОК, утоку, ч. , спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). - Певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки та гонила ногами уток з цівкою (Н.-Лев., IV, 1956, 266); Вона перезаряджала човник. І замість золотистого утоку ввіпхнула бежевий (Веч. Київ, 21.VIII 1961, 2).
УТІК2, утеку, ч. , заст. Утеча. Утік не славен (Номис, 1864, № 4400).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | утік | утоки |
Родовий | утоку | утоків |
Давальний | утокові, утоку | утокам |
Знахідний | утік | утоки |
Орудний | утоком | утоками |
Місцевий | на/у утоку | на/у утоках |
Кличний | утоку | утоки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | утік | утеки |
Родовий | утеку | утеків |
Давальний | утекові, утеку | утекам |
Знахідний | утік | утеки |
Орудний | утеком | утеками |
Місцевий | на/у утеку | на/у утеках |
Кличний | утеку | утеки |
утекти
УТЕКТИ див. утікати1.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утечу | утечемо |
2 особа | утечеш | утечете |
3 особа | утече | утечуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | утік | утекли |
Жіночий рід | утекла | |
Середній рід | утекло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утечімо | |
2 особа | утечи | утечіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | утікши |