учасник
УЧАСНИК, а, ч. Той, хто бере або брав участь у чому-небудь. Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників (Л. Укр., II, 1951, 32); Семен Ларивонович був учасник Вітчизняної війни, визнаний герой (Ю. Янов., II, 1954, 129); Учасники зборів гукали, схвалюючи ідею Іванова (Смолич, Мир.., 1958, 223); Учителі часто ходили з молоддю за місто.. Іван був неодмінним учасником цих прогулянок (Кол., Терен.., 1959, 32); Коли життя ти не учасник, А тільки свідок віддаля, - Дарма чекатиме прекрасних Від тебе подвигів земля (Рильський, III, 1961, 85); // Той, хто входить до складу якої-небудь організації, об'єднання і т. ін. Він щиро заприятелював зо всіма учасниками експедиції (Тулуб, В степу.., 1964, 305).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | учасник | учасники |
Родовий | учасника | учасників |
Давальний | учасникові, учаснику | учасникам |
Знахідний | учасника | учасників |
Орудний | учасником | учасниками |
Місцевий | на/у учаснику, учасникові | на/у учасниках |
Кличний | учаснику | учасники |